 |
П'ятниця
18 травня 18:32 |
|
|
|
Спортивна афіша
Все про ГК "Спарта"
|
Історія гандбольного клуба ГК "Спарта" У 1982 році два молодих ентузіаста гандболу - викладачі кафедр фізичного виховання Криворізьких Гірничорудного та Державного педагогічного інститутів Олександр Осипов і Валерій Войналович - захопились ідеєю створити жіночу команду, яка змогла б представляти орденоносний Кривбас на Всесоюзному рівні. Спортивна база тренерського колективу ДЮСШ № 4, що подготував плеяду гандболісток союзного та світового рівня (Олексюк Т., Шилова Т., Макеєнко Н., сестри Медведеви, Громова Л., Тіхоненко Є. та ін), давала змогу досягти поставленої мети. За кілька років плідної роботи з двох студентських колективів КГРІ і КГПІ під безпосереднім патронатом заступника голови Інгулецького райвиконкому Рижкова О.М., був створений гандбольний клуб "Рудана" (президент Жулавский В.А.). З 1989 року команда стала грати у першій групі чемпіонату України й добилася права брати участь у відбірковому циклі чемпіонату СРСР за вихід у першу лігу класу "А". У 1991 році клуб змінив назву на ГК "Освіта" (президент - доктор фізико-математичних наук, проректор КГПІ Корольский В. В.), на честь першого спонсора - однойменного україно-італійського спільного підприємства. І в цьому ж році Криворізька команда, пройшовши серію відбіркових турнірів, завоювала право брати участь у першій лізі чемпіонату СРСР. Але розпався Радянський Союз... Перший сезон (1991-1992 р.р.) чемпіонату незалежної України "Освіта" закінчила на IX місці. Молодому, але амбіційному колективу було ще важко змагатися з такими суперниками, як "Спартак" (м. Київ), "Транспортник" (м. Бровари), "Мотор" (м. Запоріжжя), "Карпати" (м. Львів), укомплектованими чемпіонками та призерами Олімпійських ігор та чемпіонатів світу. В II національному чемпіонаті, підсилившись групою молодих, але досвідчених гравців (Шихова Т., Консевич І., чемпіонка світу серед молоді Мостова В. - вихованки криворізького гандболу), а також легіонерами - Попович А. (Молдова) та Сіваковою Н. (Росія), команда стала прогресувати. Це стало можливим завдяки приходу нового спонсора та організації нового клубу - ГК "Олімпік" (президент Коломійцев А. І.). Як наслідок, команда закінчила сезон 1992-93 р.р. на VIII місці. У цьому ж сезоні розпався тренерський дует команди: Валерій Войналович переїхав у м. Ужгород за сімейними обставинами. Два наступних чемпіонати (сезони 1993-94 і 1994-95) команда "Олімпік" займала VII-е місце, що говорило про її стабільність та становлення як бойового колективу (кількість команд у вищій лізі в той час становила 16-12 команд). У цей період почав розкриватися талант майбутніх зірок світового та європейського гандболу - Цигіци Є. і Якової А.; згодом провідних гравців команд Запоріжжя та Львова - Висоцької Н., Пархоменко Н., Хроменко Л., Ступак Н. та інших. Але несподівано перед початком V чемпіонату команда залишилася без фінансування. Ціла група провідних гравців покинула клуб і перейшла в інші українські та зарубіжні команди. І, як наслідок, не догравши сезон 1995-96 р.р., перебуваючи на VIII місці, команда "Олімпік" знялася зі змагань. Довелося починати все з нуля. У 1997 році Олександр Осипов влаштувався на роботу в ДЮСШ № 4 лише з однією метою - створити нову команду і повернутися в еліту українського гандболу. Заручившись підтримкою директора школи - заслуженого тренера України Осипова В.В., він почав нелегку кропітну роботу. Набиралися групи перспективних дітей (а їх переглядались сотні), створювалися спецкласи. Результати не змусили себе чекати: одна за одною пішли перемоги в дитячих, юнацьких і молодіжних Всеукраїнських змаганнях. Вихованці школи стали виступати за юнацькі та молодіжні збірні України. Було підготовлено 14 майстрів спорту і більше 30 кандидатів у майстри спорту. За досягнуті успіхи ДЮСШ № 4 була перекваліфікована в Cпеціалізовану дитячо-юнацьку школу олімпійського резерву (СДЮШОР) № 4, а Олександр Осипов отримав звання заслуженого тренера України. 2001 р - команда СДЮШОР № 4 взяла участь в 1-й лізі чемпіонату України. Втративши всього три очки за сезон, вона посіла I місце і вийшла у вищу лігу "Б". 2001-2002 рр. - IV місце у вищій лізі. З приходом в команду Вікторії Бежинець (єдиний гравець - не-вихованка Дніпропетровщини), команда отримала досвідченого диспетчера і лідера команди. До цього часу Віка вже встигла пограти в провідних клубах України (Ужгород, Львів) та Німеччини, і стати віце-чемпіонкою Європи серед молоді. 2001-2002 рр. - IV місце у вищій лізі. З приходом в команду Вікторії Бежинець (єдиний гравець - не-вихованка Дніпропетровщини), команда отримала досвідченого диспетчера і лідера команди. До цього часу Віка вже встигла пограти в провідних клубах України (Ужгород, Львів) та Німеччини, і стати віце-чемпіонкою Європи серед молоді. 2003-2004 рр. - Знову IV-e місце. Команда зміцніла, виробився почерк, гравці подорослішали. 2004-2005 рр. - Бронзові медалі чемпіонату. Дякуючи відмові двох перших команд перейти в Суперлігу (з фінансових мотивів), Криворізький клуб отримав можливість виступати в Суперлізі національного чемпіонату. Сезон 2005-2006 рр., який був проведений в Суперлізі - еліті українського гандболу, продемонстрував на власні очі, наскільки хворий наш гандбол, як він регресує. Підкилимна метушня, договірні ігри просто видавили криворізьку команду з Суперліги. Тринадцять ігор були програні з різницею в 1-3 м`ячі. Позначилися і страх провідних клубів перед новою конкуренцією, і їх бажання розграбити молоду талановиту команду. Чемпіонат України 2006-2007 рр. порадував не тільки тим, що команда пройшла його без єдиної поразки, ставши чемпіоном вищої ліги, але й приходом нового потужного спонсора - ЗАТ "Смарт-холдинг", в особі В. В. Новинського. Вхід в Суперлігу сприйняли як повернення не чергового аутсайдера, а навпаки, одного з фаворитів чемпіонату. Був створений новий клуб - ГК "СМАРТ" (президент Савченко І. Ю., директор Прохода А. А.). Керівництво клубу залучило групу легіонерів (росіянки М. Євтухова та А. Ющенко, румунка Д.-М. Паларіє), що дозволило на рівних грати з лідерами чемпіонату останніх років - запорізьким "Мотором" та львівською "Галичанкою". Лише незіграність на старті і суддівські помилки в іграх з лідером завадили команді піднятися вище четвертого місця. Але радують дві події минулого чемпіонату: возз`єднання тренерського дуету Осипов - Войналович і вихід клубу на міжнародну арену. Перед новим чемпіонатом перед командою ставилися високі цілі. Але керівництво клубу було впевнене, що з таким кадровим потенціалом "СМАРТУ" під силу втрутитися в боротьбу за медалі найвищої проби. І ось довгоочікуваний результат: у квітні 2009 криворожанки достроково стали переможцями Суперліги, перейшовши таким чином в лігу чемпіонів Європи. Здобувши право виступати на європейській арені в рамках розиграшу найпрестижнішого Кубка Європи - Ліги Чемпіонів - криворізькі дівчата, таким чином, вперше отримали можливість перевірити власні сили та здобути неоціненний досвід у безкомпромісних поєдинках з найкращими гандбольними клубами європейських національних чемпіонатів. В сезоні 2009-2010 років криворізькі гандболістки ГК "Смарт" проявили бійцівські якості й характер, але нашим спортсменкам забракло досвіду й майстерності, аби пробитися з кваліфікаційного раунду змагань Ліги Чемпіонів до основного кола змагань. Як наслідок, криворізький клуб продовжив змагання на європейській арені у рамках розиграшу Кубка Європи. Національний чемпіонат України з гандболу сезону 2009-2010 років криворізький ГК "Смарт" вдруге поспіль закінчив зі 100-відсотковим результатом. Криворізькі дівчата у черговий раз підтвердили статус найсильніших гандболісток на українській спортивній арені, здобувши звання чемпіона жіночої Супер-ліги. На початку нового чемпіонату сезону 2010-2011 років, керівництво гандбольного клубу прийняло рішення про перейменування, і криворізький жіночій гандбольний клуб отримав назву - ГК "Спарта". |
ГК "Спарта" (Кривий Ріг)
Опитування:
|
| © При використанні матеріалів сайту, активне посилання на сайт www.kr2012.com є обов'язковим! |
|
|
Кривий Ріг, 2008 |